Архітектура та містобудування населених пуктів Поділля на прикладі міста Гайсина

Опис вашого першого форуму.

Модератор: Музєєч

Відповісти
Аватар користувача
admin
Адміністратор сайту
Повідомлень: 74
З нами з: Сер жовтня 24, 2018 7:41 am
Контактна інформація:

Архітектура та містобудування населених пуктів Поділля на прикладі міста Гайсина

Повідомлення: # 38Повідомлення admin
Чет жовтня 25, 2018 1:16 pm

15 травня 1886 року в Гайсині закладається Свято-Покровський собор (тепер на цьому місці знаходиться центральна площа Гайсина – площа Миру). Будівництво велося на народні кошти. За проханням протиієрея Ніканрда Михневича, генерал-губернатор Поділля Чертков передав на будівництво 32195 крб., ще 800 крб. було зібрано населенням. Собор був цегляним на кам’яній основі, мав п’ять куполів і дзвіницю. Всередині розміщувався дерев’яний триярусний іконостас. Пост собору був обнесений цегляною стіною. 30 серпня 1892 року відбулося освячення Свято-Покровського собору преосвященним Дмитрієв, єпіскопом Подільським і братиславським. Біля собору знаходилося церковне кладовище.




Зображення




Пам’ятки архітектури міста Гайсина залишені нам творцями минулих епох, становлять вагому частину багатої культурної спадщини Поділля.

В 1796 році в місті, на високому, видному зі всіх сторін місці, де іще недавно знаходився завод оцинкованого посуду, а тепер височіє багатоповерховий житловий будинок,123 була побудована кам’яна Свято-Миколаївська церква, до якої в 1844 році добудували дзвіницю. Тут служив єпископом Микола Борецький, він також був законовчителем у Гайсинській дівочій гімназії і міським головою. У 1918 р. за гетьманської влади подільський єпископ Російської Православної Церкви Пімен (Пегов), затятий русифікатор (пізніше екзарх пробільшовицької Обновленської Церкви), заборонив Миколу Борецькому священнослужіння за те, що він використовував у службі українську мову. Але парафія не прийняла присланого Пименом настоятеля. У червні 1919 р. заборона повторилася, але марне. Влітку 1921-го року, переслідуваний радянською владою, отець Микола оголосив про свою приналежність до щойно створеної Української Автокефальної Православної Церкви. Йому наслідували ще 50 священиків, які разом з парафіями приєдналися до української церкви. На Другому Всеукраїнському Православному Соборі в жовтні 1927 року єпископа Гайсинського Миколу Борецького обрано митрополиом Київським і всієї України.


На 1860 рік були Культові споруди
Свято-миколаївська церква
1 кам’яна синагога
4 єврейських молитовних дома
На 1897 рік були Культові споруди
Свято-Миколаївська церква
Свято-Покровський собор
Синагога
5 єврейських молитовних дома
1 розкольницька каплиця (1877 р.)
На території міста було кілька цвинтарів: міський (територія парку), єврейські (по нинішній вулиці І. Франка і на території кулінарної фабрики), розкольників (по вулиці Б.Хмельницького) і католицьке (територія «Бети»).Залежно від соціально-політичних умов, рівня будівельної техніки, наявності будівельних матеріалів, природно-кліматичних факторів народні майстри зводили різноманітні з функціональним призначенням будівлі та споруди.

Зображення

Соціальний й культурни розвиток
У 1899 році у Гайсині налічувалось 1210 будинків серед яких 15 кам’яних, 1195 дерев’яних. На початку ХХ століття будуються кам’яні споруди: міська лікарня (згодом земська), відкривається метеорологічна станція, банк і гранд-готель, будинки в стилі «модерн» адвоката Літваковського (будинок школяра) (додаток рис. 2.14), будинок Графа Севастьянова –двоповерховий по вул. Карла Маркса, 6. У будівлі колись були катівні НКВС, а потім — фашистського гестапо. Нині будинок розділений на вісім квартир, у яких живуть люди. У підвалі досі збереглися камери. У дверях залишилися вічка, крізь які охоронці дивилися за в’язнями. На стінах можна розібрати вишкрябані написи: «Прощайте друзья. Ухожу в Брацлав», «Назаренко А.И. осуж 25 лет и 5 лет поражения в права».
- «Моя квартира прямо над камерою тортур розташована, — розповідає мешканець двоповерхового будинку 69-річний Володимир Сенько. — То я спати там не міг. То на груди ніби щось сідало, то до рук серед ночі щось холодне ніби прикладали. А якось малого онука в тій кімнаті спати поклали, дитина всю ніч плакала, доки я не сообразив його в іншу кімнату перенести. Заснув онук спокійно! А я ту сторону кімнати шкафами заклав, щоб не так страшно було». Будинок віддали під квартири в 1960-х. Вхід до підвалів знайшли мешканці. Він був закритий важкими металевими дверима. Нині в ”камерах” люди тримають закрутки й картоплю.
У цей період починає діяти земство. Значну увагу повітова земська управа приділяла розвитку охорони здоров’я. На їх кошти збудували аптеку. Піклувалося земство і про розвиток освіти. За сприяння єврейської общини було розпочато в 1907 році і за два роки завершено, а саме в 1909 році відкрито чоловічу гімназію (НВК:СЗШ І-ІІІ інтернат-гімназія). У 1902 році засновується бібліотека, яка стала інформаційним та краєзнавчим центром Гайсинщини.

Більшість історичних міст Поділля якраз цього часу набули міського вигляду. Чимало будівель означеного часу збереглося в Кам'янці-Подільському, Вінниці, Проскурові, Могильові-Подільському, Жмеринці, Барі, Гайсині й інших містах; більшість з них потребує охорони й збереження.

123Можна проілюструвати це на прикладі пам'яток Гайсина. Упродовж радянського часу в м. Гайсині не було взято під охорону жодної пам'ятки архітектури та містобудування. Лише в 1991 році рішенням Вінницького виконкому обласної ради народних депутатів № 43 було взято під охорону п’ять об’єктів у м. Гайсині.

Проте, відсутність фінансування, пам’ятки архітектури руйнуються і потребують капітальних ремонтів.

Загалом же, об'єкти культурної спадщини в м. Гайсині мають важливе значення для збереження середовища істо­ричної забудови та є цікавими пам'ятками архітектури кінця XIX - початку XX ст. Станом на сьогодні є негайна потреба у збереженні й охороні пам'яток м. Гайсина, присвоївши їм статус пам'ятки місцевого значення. На сьогодні значну історичну та архітектурну цінність мають:

будинок адвоката Літваковського початок ХХ ст.
ХХ ст. вулиця Б. Хмельницького.
особняк Шпільберга.
будинок гімназії початок ХХ ст.
історико-краєзнавчий музей.
Грант-отель, 1905 рік (вул. 1 Травня, 1).
адміністративна будівля 1899 року (вул. І.Франка, 26).
Архітектура міста Гайсина та Поділля, як в цілому України, особливо культові споруди, зазнали значних втрат у довоєнні роки. Охорона пам’яток історії та культури на Україні стали однією з актуальних проблем сьогодення. необхідність відродження національної культури, збереження пам’яток архітектури для нащадків майбутнього покоління ще гостріше постала після проголошення Суверенітету України.

Відповісти